Ожиріння: причини, лікування та профілактика
Зайва вага та ожиріння – результат накопичення надмірних відкладень жиру, які дуже шкодять здоров’ю. Основна проблема полягає не в тому, що людина з надмірною масою тіла має неестетичний вигляд, а в тому, що при цьому страждає більшість органів і систем її організму. Лікування ожиріння у жінок і чоловіків потребує комплексного підходу. Це досить тривалий за часом процес, результати якого багато в чому залежатимуть від самого пацієнта. Якщо ви помічаєте, що стали різко набирати вагу, – не гайте часу і записуйтеся на консультація в ендокринолога в надійну медичну клініку. Лікар виконає обстеження, встановить причину проблеми і розробить схему лікування. Ми ж розповімо про те, який вигляд мають перші ознаки ожиріння, як воно розвивається і які є ступені ожиріння, а також про те, якою має бути профілактика цього захворювання.
Симптоми і механізм ожиріння
Розглянемо патогенез ожиріння і чинники, що сприяють його появі. Зайві жирові відкладення починають формуватися не тільки через переїдання або брак фізичної активності. Є безліч причин, через які людина з будь-якої вікової групи може почати різко набирати вагу – гормональні, спадкові та інші.
Ожиріння як хвороба може бути:
первинним, званим також екзогенно-конституційним. Причина його криється у зменшенні енерговитрат, коли організм отримує з їжею калорій більше, ніж згодом витрачає. Найчастіше зустрічається саме такий тип захворювання;
вторинним, або симптоматичним. Набір ваги в цьому випадку є наслідком різних хвороб.
Головними внутрішніми чинниками ожиріння виступають такі процеси в організмі, за яких обмін речовин сповільнюється. Порушуватися він може через захворювання залоз внутрішньої секреції, підвищення рівня інсуліну, дисбаланс статевих гормонів. Якщо так відбувається, маса тіла збільшуватиметься навіть за умови правильного харчування і підрахунку калорій.
Зустрічається і генетична схильність до цього захворювання. У такого пацієнта зазвичай діагностуються порушення в тих ділянках головного мозку, які відповідають за відчуття голоду і насичення. Ця патологія нерідко передається у спадок.
Існують чинники соціального характеру, що запускають механізм ожиріння. Йдеться насамперед про зміну рівня доходу. Якщо він швидко зростає, людина може собі дозволяти різні надмірності в їжі. При зниженні доходу навпаки, люди змушені харчуватися дешевими і доступними продуктами, які містять неякісні промислові жири. До соціальних чинників можна віднести також часті стреси та схильність “заїдати” свої проблеми.
Крім того, було доведено, що в розвитку ожиріння величезну роль відіграють сімейні звички. Дитина, батьки якої не замислюються, чим загрожує ожиріння, і змушують з’їдати все, що лежить на тарілці, згодом перестане контролювати почуття насичення. Вона почне переїдати, сама того не помічаючи, і найімовірніше буде повною вже з раннього дитинства.
Ми розповіли вам про те, від чого відбувається ожиріння. Як бачите, причин його виникнення досить багато, встановити їх для кожного пацієнта можуть лише кваліфіковані лікарі.
Тепер розглянемо, який вигляд мають головні ознаки ожиріння:
перша і найбільш помітна – зміна зовнішнього вигляду через надлишок маси тіла. Фігура стає огрядною, на тілі та кінцівках чітко помітні надмірні жирові відкладення;
людину турбує задишка, що виникає за найменшого фізичного навантаження;
спостерігається підвищене потовиділення навіть у спокої;
починають набрякати ноги і боліти суглоби.
Додаткові симптоми ожиріння в жінок – зниження лібідо, зміни менструального циклу або повна його відсутність. У чоловіків такими ознаками є різні статеві розлади, погіршення якості сперми. Усі пацієнти, незалежно від статі, відзначають також неконтрольований апетит, який особливо проявляється у вечірній і нічний час.
Діагностика
Найчастіше для діагностики ожиріння визначають ІМТ (індекс маси тіла). Цей показник обчислюється як співвідношення ваги людини в кілограмах до квадрата її ж зросту в метрах. Отриманий коефіцієнт зіставляють із затвердженими нормами, і на підставі цього ставлять діагноз. Але ІМТ – не єдиний критерій, який використовують для оцінювання наявності зайвої ваги. Застосовуються й інші методики, що включають вимірювання об’ємів тіла, підрахунок кількості жирової тканини в організмі тощо.
Також лікар на консультації розпитує хворого про можливі спадкові чинники, особливості його роботи та спосіб життя, тобто – з’ясовує патофізіологію хвороби. За необхідності направляє пацієнта на додаткові обстеження:
ЕКГ;
гормональні дослідження;
рентгенографію турецького сідла;
МРТ головного мозку;
УЗД або КТ надниркових залоз.
Спектр діагностичних процедур може бути розширений для кожного конкретного пацієнта.
Групи ожиріння
Заведено виділяти ожиріння за чоловічим типом (андроїдне, коли більша частина жирових відкладень міститься в ділянці живота) і за жіночим (геноїдне, за якого “жирові депо” сконцентровані на сідницях і стегнах).
Крім того, ожиріння може бути:
гіпертрофічним, за якого кількість жирових клітин не змінюється, але збільшується їхній об’єм. Так нерідко відбувається у людей похилого віку;
гіперпластичним, за якого збільшується кількість жирових клітин, зростає апетит. Пацієнт починає вживати надмірну кількість їжі, що призводить до зростання все нових жирових клітин. Це ожиріння спостерігається здебільшого в підлітків, жінок у менопаузі, осіб із генетичною схильністю.
передожиріння – ІМТ 25 – 29,9, інші симптоми відсутні;
ожиріння 1 ступеня – ІМТ 30 – 34,9. Виникають набряки на ногах і задишка під час фізичних навантажень;
ожиріння 2 ступеня – ІМТ 35 – 39,9. Симптоми ожиріння 2 ступеня – швидке збільшення жирових відкладень (зокрема абдомінальне ожиріння), поява труднощів під час ходьби, виконання фізичної роботи та інших навантажень;
ожиріння 3 ступеня – ІМТ понад 40, виникають серйозні порушення в діяльності серцево-судинної системи, а також більшості внутрішніх органів.
Лікування та профілактика
Встановлення діагнозу “ожиріння” і боротьба з ним мають починатися з виявлення його причин. Якщо воно спричинене ендокринними або спадковими факторами, дієти і спорту буде недостатньо – знадобиться лікування ожиріння. Найімовірніше, буде потрібно:
лікування наявних ендокринних патологій (за наявності);
допомога психотерапевта (для корекції харчової поведінки);
медикаментозна терапія (з метою контролювання почуття голоду);
корекція раціону, складання збалансованої дієти;
підбір відповідних конкретному пацієнтові видів фізичного навантаження і ступеня його інтенсивності.
Профілактика ожиріння полягає в контролі калорійності раціону, насиченні його свіжими овочами та фруктами, цільними злаками, горіхами. Також дуже важлива регулярна помірна фізична активність. Ці заходи доступні кожній людині, яка відповідально ставиться до власного здоров’я і для яких особливо важлива профілактика ожиріння.
Чим загрожує ожиріння
Захворювання, які найчастіше трапляються в разі ожиріння, пов’язані з порушеннями в роботі серцево-судинної системи (гіпертонія, зміни серцевого ритму, атеросклероз і т.д.). Крім цього, погіршується робота дихальної системи, через що виникає задишка, часті застуди, швидка стомлюваність. Страждають також травна та ендокринна системи, опорно-руховий апарат. Найстрашнішими захворюваннями, ризик виникнення яких безпосередньо пов’язаний з ожирінням, прийнято вважати рак кишківника, декомпенсований цукровий діабет, інфаркт, інсульт.
Висновки
Ми розповіли про те, як виникає і прогресує ожиріння, які причини ожиріння, чим воно небезпечне і як його лікувати. Щоб не допустити його розвитку, ведіть здоровий спосіб життя, більше рухайтеся і гуляйте на свіжому повітрі, контролюйте кількість споживаних калорій. Якщо ви розумієте, що вам потрібна допомога фахівців – сімейна клініка Daily Medical запрошує вас на консультацію. У нас можна записатися на прийом до кваліфікованого ендокринолога, інших вузьких спеціалістів, які допоможуть вам у боротьбі із зайвою вагою.
Будьте здорові, красиві та щасливі!