Гострий і хронічний нефрит

Захворювання нирок і сечовидільної системи, до яких належить і нефрит, – це серйозні патології, які нерідко призводять до розвитку важких ускладнень. У цьому випадку потрібна обов’язкова консультація нефролога і комплексне лікування. Хорошого фахівця можна знайти в клініці “Дейлі Медікал” у Дніпрі. Ви можете записатися на прийом онлайн і відвідати лікаря у зручний для себе час.

У нашій статті ми докладно розповімо, що таке нефрит, від чого виникає ця хвороба, які її форми зустрічаються найчастіше. Також ви дізнаєтеся, чим небезпечне це захворювання і як його лікувати.

Причини захворювання

Нефрит – комплексна назва кількох запальних захворювань нирок. Причини їхньої появи та механізми розвитку можуть відрізнятися, проте проявляються вони досить характерними симптомами, про які ми розповімо трохи пізніше. При цьому можуть страждати як одна, так і обидві нирки. Також перебіг хвороби може бути практично безсимптомним, що досить ускладнює діагностику.

Найчастіше трапляються нефрити в дітей і молодих чоловіків. Саме вони входять до групи ризику. Проте за правильного підходу захворювання успішно піддається лікуванню, особливо – за своєчасного звернення до фахівця і виконання його рекомендацій.

Головні причини нефриту пов’язані з потраплянням інфекції в нирки і сечовивідні шляхи. Вона може проникнути ззовні або з поруч розташованих органів, уражених запальними захворюваннями. Сприятливими факторами в даному випадку виступають:

• наявність хронічних вогнищ інфекції в організмі;

• доброякісні та злоякісні пухлини (аденома простати, мієлома та інші);

• захворювання крові;

• глистова та паразитарна інвазія;

• перенесені вірусні та запальні захворювання;

• патології імунної системи;

• системні захворювання;

• прийом деяких ліків (антибіотиків, НПЗП, імунодепресантів);

• обструкція сечовивідних шляхів;

• переохолодження;

• вплив хімічних і біологічних токсинів;

• метаболічні порушення;

• спадкова схильність;

• гормональні коливання;

• вплив несприятливих зовнішніх чинників, наприклад – іонізуючого та УФ випромінювання.

Симптоми нефриту

Найчастіше нефрит нирок проявляється такими симптомами:

• високою температурою тіла (до 40 градусів і вище);

• зміною кольору сечі, її потемнінням, скороченням добового об’єму;

• набряками на обличчі, верхніх і нижніх кінцівках;

• ломотою в м’язах і суглобах;

• болями в поперековому відділі.

Залежно від різновиду нефриту можуть змінюватися і його симптоми. Іноді, як ми вже зазначили, перераховані вище ознаки відсутні, захворювання може взагалі не проявляти себе тривалий час, особливо в разі переходу в хронічну форму.

Які бувають види нефритів

Найчастіше зустрічаються такі види нефриту нирок:

1. Залежно від походження:

• первинні нефрити – патологія нирок з’являється у пацієнта вперше;

• вторинні – з’являються внаслідок прогресування іншого важкого захворювання (амілоїдозу, цукрового діабету тощо);

• спадкові нефрити – ще один різновид цього захворювання. Перші симптоми стають помітними вже в дитини раннього віку;

• нефрит нирок унаслідок опромінення або після курсу променевої терапії.

2. Залежно від локалізації:

• інтерстиціальний. Супроводжується запаленням у ниркових канальцях. Інтерстиціальний нефрит призводить до погіршення провідної функції нирок;

• гломерулонефрит, що належить до аутоімунних захворювань і супроводжується запаленнями в ниркових клубочках;

• пієлонефрит, за якого страждають ниркові миски і тканини нирок.

3. За ступенем поширення пієлонефрит і нефрит може бути:

• дифузним;

• вогнищевим.

4. За характером перебігу нефрит нирок буває:

• гострим;

• хронічним.

Далі трохи докладніше зупинимося саме на двох останніх різновидах цього захворювання.

Гострий нефрит

Цей тип хвороби розвивається, найчастіше, на тлі прийому низки лікарських препаратів – антибіотиків, імунодепресантів, анальгетиків, протизапальних. Вони ефективно виконують свої функції, але при цьому досить агресивно впливають на тканини нирок. У результаті в них виникає запалення і розвивається гострий нефрит. Особливо часто так трапляється у літніх пацієнтів, а також у хворих із застійними явищами в організмі.

Хронічний нефрит

Що стосується хронічної форми нефриту, вона розвивається за відсутності своєчасної медичної допомоги. Пацієнт може довгий час не звертатися до лікаря і не знати, як лікувати свою хворобу правильно. У результаті він починає безконтрольно вживати ліки, також у нього можуть з’являтися й інші захворювання, що посилюють запальні процеси в нирках. За хронічної форми хвороби періоди ремісії змінюються періодами загострення, до якого може призвести стрес, переохолодження та інші негативні чинники.

Ось чому так важливо виконати діагностику й отримати ефективну схему лікування. Пройти обстеження вас запрошує клініка Daily Medical у Дніпрі. Тут кожному пацієнту гарантовано індивідуальний підхід, високу якість і доступну вартість послуг.

Діагностика та лікування нефриту

Тепер докладніше розповімо про те, як діагностується нефрит. Через те, що його симптоми іноді нагадують ті, що трапляються за ГРЗ і грипу, лікарі використовують методи диференційованої діагностики. Основними з них є:

• УЗД сечовидільної системи з доплерометрією;

• аналіз крові (ЗАК, біохімія);

• бакпосів сечі, ЗАС;

• аналіз сечі за Нечипоренком і за Зимницьким;

• імунологічні дослідження;

• моніторинг АТ;

• ЕКГ серця;

• за необхідності – біопсія тканин нирки.

Майже завжди пацієнта оглядають й інші фахівці – гінеколог, ЛОР. Завдяки цьому лікарю-урологу вдається встановити точну причину хвороби та розробити дієву схему лікування. Якою вона буде – залежить від стадії хвороби, її різновиду, наявності супутніх захворювань та інших чинників.

Найчастіше пацієнту призначаються:

• постільний режим, завдяки якому зменшується швидкість поширення інфекції організмом;

• протизапальні, противірусні препарати, а також антибіотики;

• плазмафорез або процедура гемосорбції. Ці методики допомагають знищити збудника в крові хворого;

• препарати, які зменшують вираженість симптомів і полегшують стан пацієнта;

• рефлексотерапія;

• гормональні, антигістамінні засоби, а також ліки для нормалізації кровообігу в нирках,

• загальнозміцнювальна та підтримуюча терапія.

Олужнювальна молочно-рослинна дієта за нефриту нирок – обов’язкова умова для одужання. Хворий повинен скоротити об’єм споживаної рідини, зменшити кількість солі в стравах. За його станом спостерігає лікар, який коригує раціон хворого залежно від появи ознак його одужання.

Крім цього, необхідним є припинення впливу на хворого патогенетичного чинника, усунення водно-електролітних порушень, відновлення оптимального кислотно-лужного балансу в організмі. Якщо у хворого розвинувся важкий інтерстиціальний нефрит, лікування буде більш радикальним. Такий стан може призвести до розвитку ниркової недостатності, за якої потрібне проведення перитонеального діалізу, гемодіалізу або трансплантація нирки.

Коли потрібна госпіталізація

У разі захворювань нирок потрібна не тільки консультація лікаря, а й стаціонарне лікування. Особливо це необхідно в разі розвитку загрозливих для життя станів, таких як:

• неконтрольоване підвищення артеріального тиску;

• стрімке погіршення функції нирок, що підтверджується лабораторними дослідженнями;

• приєднання симптомів іншого захворювання сечовидільної системи;

• швидке скорочення об’єму добової сечі. Таке порушення потребує негайного усунення в умовах стаціонару;

• розвиток нефротичного синдрому, що супроводжується появою генералізованих набряків, стрімкою втратою білка із сечею, зменшенням рівня альбуміну в крові. Таке грізне ускладнення часто зустрічається у маленьких дітей, а також у людей до 40 років.

Ускладнення

За відсутності грамотного лікування наслідки нефриту можуть бути вкрай важкими. У хворого можуть з’являтися гнійні вогнища в нирках, розвиватися сепсис, нефросклероз, гостра або хронічна ниркова недостатність, еклампсія. У результаті виникає загроза втрати органу і навіть загибелі пацієнта.

Профілактика

Що собою являє профілактика нефриту? Одразу зазначимо, що якихось специфічних методів у цьому випадку не існує. Щоб не допустити важкого перебігу хвороби, пацієнту знадобиться дотримуватися зовсім нескладних правил:

• усі лікарські препарати застосовувати тільки за призначенням лікаря і під його суворим контролем;

• у разі виявлення обмінних порушень (підвищення рівня сечової кислоти в крові) дотримуватися дієти, використовувати способи медикаментозної профілактики;

• не допускати потрапляння інфекції в сечовивідні шляхи;

• зміцнювати імунітет;

• займатися профілактикою простудних захворювань.

Крім того, особи з групи ризику мають регулярно проходити обстеження в сучасній медичній клініці.