Поліомієліт: що це за хвороба, профілактика та лікування
Людина може не знати, що таке поліомієліт, і водночас бути носієм небезпечного вірусу. Це захворювання може протікати в стертій або безсимптомній формі, без видимих ознак. У дітей сприйнятливість до захворювання дуже висока. Поки залишається хоч одна уражена вірусом дитина, ризику піддаються діти в усьому світі. Найнебезпечніший вік – до 5 років.
Статистика показує, що один із 200 випадків зараження закінчується паралічем. Цей діагноз був у Вальтера Скотта і Франклін Рузвельт. Один залишився кульгавим, другий інвалідом.
Збудник поліомієліту – поліовірус, який може належати до одного з трьох серотипів: “Брунгільда”, “Лансінг” і “Леон”.
Хвороба поширюється контактним шляхом (через одяг, носові хустки, руки тощо), повітрям, через воду або продукти. Вони вражають нервову систему. Не всі паралізовані внаслідок такого впливу виживають. У 5-10% у них перестають функціонувати дихальні м’язи, що призводить до смерті.
Небезпека вірусу в стійкості до зовнішніх впливів. Він виживає при висушуванні та заморожуванні. На нього не діють травні соки, хіміопрепарати та антибіотики. До 100 діб вірус поліомієліту прекрасно зберігається у воді та до 6 місяців у фекаліях. Його здатні нейтралізувати УФ-промені, засоби для дезінфекції та висока температура (кип’ятіння).
Дія заснована на ураженні нервової системи (найчастіше сірої речовини спинного мозку). Також запалюються носоглотка та кишківник, що можна сприйняти за симптоми ГРЗ або кишкової інфекції.
Історія хвороби
Судячи з результатів розкопок, це захворювання було ще в Стародавньому Єгипті. Але вперше його описав лікар Майкл Андервуд. Сталося це 1789 року в Англії. Хвороба була названа “слабкістю нижніх кінцівок”. До кінця XIX століття особливих спалахів не було. Але, коли на початку ХХ століття епідемія поліомієліту поширилася у США, в одному Нью-Йорку загинуло 2 000 дітей. Загалом по країні заразилися 27 000 людей. Потім спалахи тривали щороку. Серед постраждалих опинився і майбутній президент Сполучених Штатів Франклін Рузвельт. Масштабні епідемії були в 1940-х і 1950-х роках. І тільки в 1952 р. з’явилася вакцина, допущена до масового використання.
Від цієї інфекції страждав увесь світ, у СРСР було створено власну вакцину і розроблено програму вакцинації. Це була перша країна, в якій профілактика поліомієліту дала прекрасні результати. Його було ліквідовано практично повністю.
З 1988 року ВООЗ застосовується масова вакцинація дітей у всьому світі. Це дало хороші результати. Поліомієліт, викликаний диким поліовірусом, майже знищений. Випадки його появи зменшилися на 99%. У наш час осередки захворювання залишаються в Нігерії, Пакистані та Афганістані. Але ризик перенесення в інші країни залишається.
Симптоми
Вірус потрапляє в організм людини повітряно-крапельним, аліментарним, контактно-побутовим і водним шляхом. Небезпечними переносниками є мухи. Одного знання, як передається поліомієліт, недостатньо, щоб уберегтися від нього.
Потрапивши всередину, поліовірус розмножується в кишечнику і глотці. Потім по кровоносній системі він переноситься до нервових клітин і руйнує їх. Це веде до парезів і паралічів, іноді – міокардиту. Більшість тих, хто заразився (72%), переносять хворобу безсимптомно. Її перші ознаки:
жар;
нудота;
втома, безсилля
больові відчуття в животі;
запалення горла;
головний біль.
У більшості через 3-5 днів вони минають безслідно. У решти проявляється серйозніша симптоматика, що зачіпає спинний і головний мозок:
поколювання в ногах (парестезія);
менінгіт (приблизно в 1/25 випадків);
сильна слабкість або параліч кінцівок (1/200 випадків).
У найважчому випадку захворювання закінчується незворотною інвалідністю або смертю (2-10%).
Якщо діти, хворі на поліомієліт, одужують, небезпека рецидивів залишається назавжди – постполіомієлітний синдром може наздогнати їх після дорослішання. Він виражається у слабкості, болю в м’язах і паралічі.
За появи початкових ознак у дитини необхідно проконсультуватися у фахівця. Її має оглянути лікар-педіатр. Пам’ятайте: поліомієліт у дітей дуже небезпечний, і він до кінця не усунутий. За даними Європейського регіонального бюро ВООЗ 2021 року в Україні було підтверджено захворювання, спричинене поліовірусом 2-го типу.
У дорослих
У багатьох виникає питання, до якого віку небезпечний поліомієліт. Доводиться констатувати, що обмежень практично немає, оскільки захворіти на нього можуть і дорослі. Хоча це відбувається значно рідше. Найчастіше хвороба протікає в легкій формі, але трапляються й тяжкі наслідки.
Симптоми зазвичай нагадують звичайні при ГРВІ:
болить горло;
нежить;
кашель.
Рідше додаються діарея, блювота, болісні відчуття в животі. Така симптоматика спостерігається в середньому тиждень або навіть менше.
Лікування та профілактика
Поліомієліт не лікується, його називають невиліковною хворобою. Його можна лише попередити. Переважно він розвивається у нещеплених дітей до 5-6-річного віку. У разі одужання набувається стійкий імунітет, але не від усіх типів вірусу.
Профілактика може бути одна – масова вакцинація. Наразі застосовуються 2 типи вакцин:
інактивована (тут містяться вбиті формаліном віруси всіх наявних серотипів);
жива вакцина Себіна (з ослабленими вірусами).
Оскільки тільки цей спосіб рятує від захворювання, питання, для чого потрібно вакцинувати дітей, не виникає.
Висновки
Графік вакцинації включає в себе 6 щеплень, починаючи від 2 і до 14 років. Якщо хочете зберегти здоров’я своєї дитини і захистити її від цього небезпечного захворювання, сімейна клініка Daily Medical чекає на вас. Ми проводимо вакцинацію дітей від усіх інфекцій, передбачених національним календарем щеплень. Якщо графік щеплень порушено, наші фахівці порадять, як наздогнати його й отримати повний захист.