Гайморит — як виявити та вилікувати
Гайморит — це найпоширеніший вид синуситу (запалення носових пазух). Він поширений серед усіх вікових груп, до нього однаково схильні і чоловіки, і жінки. За статистикою, це одна з найчастіших ЛОР-патологій серед дітей і дорослих.
При цьому захворюванні запалюється слизова оболонка верхньощелепних (або гайморових) пазух — великих повітроносних порожнин по обидва боки від носа. Найчастіше до нього призводять ускладнення після інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, тому пік захворюваності припадає на холодну пору — осінь, зиму і початок весни. Однак гайморит може мати й іншу природу, наприклад, алергічну.
Симптоми, ознаки гаймориту
Синусит верхньощелепних пазух добре вивчений і піддається успішному лікуванню. Головне, не затягувати з походом до лікаря і «приборкати» хворобу на ранній стадії. Для цього важливо знати основні симптоми гаймориту і вчасно звернути на них увагу.
Закладеність однієї або обох ніздрів і пов’язана з цим гугнявість голосу.
Закладеність вух, кашель (особливо у вечірній час).
Слизові виділення — спочатку рідкі, а потім дедалі рясніші, в’язкі, каламутні, зеленуватого кольору, з домішками гною. Може з’являтися неприємний запах із рота.
Біль у ділянці навколоносових пазух з одного або двох боків, що посилюється з кожною годиною, особливо у вечірній і нічний час. Тягнучі болі, відчуття тиску і розпирання можуть відчуватися в переніссі, скронях, під очима, в зубах.
Висока температура (37-38 °С і вище) та інтоксикація (втрата апетиту, слабкість, головний біль, озноб) — яскраві ознаки гаймориту на початковій стадії. Хронічна форма зазвичай протікає без підвищення температури.
Набряк, припухлість очей і щік, асиметричність обличчя.
Симптоми у дорослих і дітей можуть відрізняються залежно від виду та стадії хвороби. За медичною допомогою потрібно звертатися, якщо є хоча б один-два характерні прояви протягом кількох днів. Особливо це стосується уповільненої форми, за якої картина захворювання більш змазана: яскравих симптомів може не бути навіть за серйозного запального процесу.
Гостра форма гаймориту
Гострий гайморит — найпоширеніша форма цього захворювання. Вона нерідко розвивається після різних захворювань ЛОР-органів, ГРЗ, запалення жувальних зубів (шісток) на верхній щелепі. Збудники цих хвороб проникають у гайморові пазухи, внаслідок чого в них починає вироблятися велика кількість лімфоцитів і накопичується слиз.
Специфічні симптоми гаймориту у гострій фазі:
головний біль;
загальне нездужання;
безсоння;
складнощі із засинанням;
набряклість обличчя;
апатія.
Якщо схема лікування, призначена лікарем, діє ефективно, слиз швидко покидає гайморові пазухи і стан хворого поліпшується.
Хронічна форма гаймориту
Хронічний гайморит розвивається в разі неефективного лікування гострої форми, або якщо пацієнт взагалі не звертався до лікаря і лікування йому не призначали. Інші можливі причини його розвитку — травми носа, деякі захворювання інших органів і систем. За хронічної форми захворювання спостерігаються такі ознаки гаймориту:
кон’юнктивіт;
безпричинна періодична сльозотеча;
набряки обличчя;
підвищення загальної температури тіла;
жовті або зеленуваті виділення з носа;
головний біль (особливо при поворотах голови);
гіпосмія (зниження нюху).
Поставити діагноз у разі хронічного гаймориту здатен тільки кваліфікований фахівець. Після ретельної діагностики він призначає лікування, завдяки якому у хворого настає тривала ремісія, а ймовірність розвитку ускладнень зводиться до мінімуму.
Причини гаймориту
Інфекції. Як уже зазначалося спочатку, найчастіше запалення придаткових пазух розвивається на тлі ГРВІ, грипу та інших респіраторних інфекційних захворювань. Зокрема, запалення пазух можуть спровокувати недоліковані застуди і нежиті, хронічні захворювання дихальної системи та ЛОР-органів, тривалий нежить і пов’язане з ним безконтрольне застосування судинозвужувальних засобів, стафілококова інфекція.
Крім інфекційного, існує ще кілька видів гаймориту. Залежно від причини виникнення розрізняють:
Одонтогенний гайморит. Розвивається внаслідок патології верхніх зубів (карієс, пульпіт, наслідки неправильного лікування тощо).
Травматичний. Один із можливих наслідків травм носа або придаткових пазух, викривлення носової перегородки тощо.
Продуктивний. Пов’язаний з поліпами, гіперплазією слизової оболонки та іншими утвореннями в пазухах носа, які порушують відтік слизу з гайморових пазух. У цьому випадку на питання «Як вилікувати гайморит назавжди» є одна відповідь — хірургічно. Медичний центр Daily Medical проводить видалення новоутворень та інші операції ЛОР органів на сучасному обладнанні, із застосуванням щадних, малотравматичних методів.
Алергічний. Відрізняється нападоподібним характером, постійною набряклістю і закладеністю носа, чханням.
Крім того, до запальних процесів у пазухах можуть призвести не пов’язані безпосередньо фактори, наприклад, куріння або ослаблений імунітет, проживання в районі з поганою екологічною обстановкою, хронічні інфекції в організмі. Навіть емоції іноді викликають гайморит. Психосоматика цього захворювання пов’язана з придушенням, запереченням почуття гіркоти і розчарування.
Діагностика гаймориту
Намагаючись розібратися, як визначити гайморит, не покладайтеся виключно на симптоматику. Вищеописані ознаки допоможуть запідозрити хворобу, але не діагностувати її. Для цього потрібна консультація отоларинголога (ЛОР-лікаря). Він збере анамнез на підставі скарг пацієнта і загального огляду, а потім, за необхідності, призначить додаткові дослідження:
Рентген верхньощелепних пазух.
Цитологічне дослідження (мазки).
Загальний аналіз крові та сечі.
Розширена діагностика може включати УЗД, МРТ, КТ верхньої щелепи, виявлення алергенів, діагностичну пункцію, ендоскопію порожнини носа тощо. Усі ці заходи допомагають лікарю зрозуміти, як лікувати гайморит, підібрати індивідуальні методи терапії.
Діагностика та лікування залежать від стадії захворювання. Гострий інфекційний гайморит у початковій формі (катаральний) характеризується вираженою набряклістю і виділенням рясного ексудату (рідини) з пазух. За відсутності своєчасного адекватного лікування порушується відтік ексудату, на слизовій оболонці активно розмножуються бактерії й утворюється гній: катаральний гайморит переходить у гнійний. Якщо гнійне запалення триває понад місяць, то затихаючи, то загострюючись, це свідчить про симптоми запущеного, хронічного запалення.
Ускладнення гаймориту
Перехід гострого катарального запалення пазух у гнійну, а потім у хронічну форму може спричинити низку небезпечних для життя наслідків. Під удар потрапляють навіть органи, які, здавалося б, не особливо пов’язані з верхньощелепними пазухами: хронічний гайморит може призвести до запалення нирок, хвороб серця (міокардиту, перикардиту). Але насамперед у зоні ризику «сусіди» верхніх дихальних шляхів: очі, вуха, лобові пазухи. Серед найнебезпечніших наслідків — внутрішньочерепні ускладнення: менінгіт, абсцес мозку, остеомієліт (запалення кісток черепа).
Лікування гаймориту
На початковій гострій стадії застосовують консервативні методи лікування. Які ліки від гаймориту може призначити лікар? Все залежить від форми захворювання та її протікання. Антибіотики від гаймориту в легкій формі використовують далеко не завжди. Набагато частіше призначають протизапальні, муколітичні та протинабрякові засоби, фізіопроцедури (електрофорез, УФО, УВЧ), інгаляції та промивання антисептичними розчинами. Лікування гаймориту вдома потрібно проводити тільки під наглядом лікаря і з дотриманням усіх приписів. Самолікування, використання сумнівних народних засобів, особливо прогрівання, тільки погіршать ситуацію і посприяють переходу хвороби у важчу форму.
Схема лікування гострого гнійного гаймориту складніша. У хід ідуть антибіотики, протизапальні гормони. Якщо медикаментозна терапія не призводить до позитивних результатів, лікар може рекомендувати пункцію (прокол) пазухи з метою вилучення гнійного вмісту. Після чого продовжують консервативне лікування і фізіопроцедури до повного відновлення.
Хронічне запалення гайморових пазух найгірше піддається терапії. Принципи лікування в загальних рисах такі самі, як і в разі гострої форми, однак тривалість приймання медикаментів і проведення процедур може бути набагато більшою. Крім того, важливо зміцнити імунітет і усунути вогнища запалення в організмі, які можуть провокувати синусити, наприклад, вилікувати зуби. В особливо важких випадках потрібен розтин і очищення пазухи хірургічним шляхом.
Хірургічне лікування гаймориту
Хірургічним шляхом гайморит лікується лише в дуже запущених випадках. Найпростіше втручання при цьому передбачає виконання пункції або проколу пазухи. У результаті з’являється можливість витягти слиз за допомогою голки.
Інші методи хірургічного лікування:
радикальна гайморотомія — серйозне втручання, під час якого хірург виконує розріз під губою, отримує доступ до гайморової пазухи й очищає її;
ендоскопічна гайморотомія — більш щадна методика, після використання якої ризик виникнення ускладнень набагато нижчий;
лазеротерапія — безпечна і безболісна для пацієнта процедура, ефект від якої спостерігається вже після 8 сеансів.
Профілактика
Частина населення навіть не знає, що таке гайморит. Звичайно, комусь просто пощастило. Однак важливу роль відіграють і попереджувальні заходи. Насамперед важливо своєчасно лікувати застудні захворювання і намагатися не допускати ускладнень і недолікованих станів. Також для попередження гаймориту потрібно пролікувати поліпи та інші утворення в носі, виправити, якщо потрібно, викривлену перегородку. Слідкуйте за рівнем вологості в приміщенні та не допускайте пересихання слизової носа. Пройдіть профілактичний огляд у стоматолога, щоб виключити карієс, запалення ясен та інші проблеми. Позитивні результати також дасть загальне зміцнення організму: загартовування, фізичні вправи тощо.
