Ацетонемічний синдром у дітей: симптоми та лікування [ВІДЕО]
Ацетонемічний синдром у дітей (ацетон у дітей) – це патологічний стан, пов’язаний з порушенням обміну речовин (пуринового обміну), внаслідок чого в крові зростає концентрація кетонових тіл. Як результат цього процесу батьки можуть відзначити у своєї дитини всю красу клінічної картини. Надмірне збудження (дитина плаксива, дратівлива), яке змінюється гальмуванням (млявість, сонливість). Неприродний рум’янець, на тлі блідих шкірних покривів, специфічний запах з ротової порожнини, підйом температури до позначки 38 і вище, головний біль, нудота, блювота, яка має циклічний характер з аналогічними часовими періодами, порушення нормальної роботи шлунково-кишкового тракту (явища диспепсії). Крім цього, у разі наростання ступеня дегідратації сухість шкірних покривів і слизових оболонок. Приєднання судом, як наслідок подразнення відділів головного мозку під час інтоксикації. Якщо батьки відзначили у дитини хоча б частину вищевказаних симптомів, без звернення до педіатра Вам не обійтися!
У період очікування є сенс скористатися експрес-аналізами, це так звані тест-смужки, які дозволяють визначити рівень кетонових тіл у сечі малюка. Діапазон плюсів від 1 до 4 допоможе Вам у домашніх умовах визначити ступінь вираженості патологічного стану. Варто зазначити, що якщо наявність 1 або 2 плюсів вказує на можливість проведення оральної регідратації вдома, використовуючи лужні мінеральні води, то 3 плюси та більше вимагають негайної госпіталізації дитини в стаціонар для проведення інфузійної терапії. В іншому разі Ви ризикуєте життям малюка, тому що на даному етапі рівень кетонових тіл у крові підвищений більш ніж у 400 разів, що загрожує розвитком коми.
Остаточний діагноз виставляється з огляду на анамнез захворювання, скарги хворого, об’єктивний огляд, лабораторні та інструментальні методи діагностики. Надалі, залежно від ступеня вираженості патологічного процесу та клінічної симптоматики, буде призначено відповідну тактику лікування, враховуючи вікові особливості маленького пацієнта. Основні заходи спрямовані на усунення явищ дегідратації, інтоксикації та порушення обміну речовин. Оральну регідратацію комбінованими розчинами та мінеральними лужними водами проводять насамперед, на цьому етапі слід пояснити малюкові, що глотки мають бути “маленькими”, інакше великий об’єм рідини може спровокувати черговий епізод блювоти, й усі зусилля будуть марними. Далі зазвичай проводять очисну лужну клізму, призначають спазмолітики та ентеросорбенти. Якщо вищевказані заходи не дають змоги домогтися бажаного результату, без інфузійної терапії не обійтися. На допомогу в цьому разі прийдуть розчин Рінгера, глюкози тощо.
Дієта за ацетонемічного синдрому
Рисова, гречана, вівсяна каші, картопля, овочевий суп, риба на пару, галетне печиво, сухарі з білого хліба, солодкий чай, компот із сухофруктів, мінеральні лужні води без газу – це той перелік продуктів, що допускається до моменту купірування блювоти.
Суворо заборонені продукти, що містять у своєму складі пуринові основи:
консерви
копченості
бобові
помідори
бульйони
шоколад
кава
Після одужання дітей, у яких ацетонемічний криз повторювався, дільничний педіатр зобов’язаний поставити на облік. Такі малюки мають дотримуватися певної дієти і в період так званої ремісії. Їм проводять періодичну профілактичну терапію, санаторно-курортне лікування, вітамінотерапію, призначають курси седативних препаратів, тому що здебільшого це діти емоційно лабільні. Тож, дорогі батьки, не забувайте, що дотримання режиму сну та неспання, профілактика ГРВІ, прогулянки на свіжому повітрі, помірне фізичне навантаження, приємні емоції, помножені на Вашу любов, увагу та турботу, завжди матимуть позитивну динаміку!