Кліщовий енцефаліт у дітей
Кліщовий енцефаліт – це природно-вогнищеве вірусне захворювання, яке має нейротропну властивість, тому що збудник здатний розмножуватися в спинномозковій рідині та спричиняти порушення функцій головного і спинного мозку зараженої дитини. Основний резервуар вірусів: гризуни, зайці, їжаки, корови, вівці, свині. Переносником кліщового енцефаліту є іксодові кліщі. Механізм передачі гемоконтактний або фекально-оральний, тобто дитина може заразитися під час укусу інфікованого кліща, або під час вживання інфікованого коров’ячого (козиного) молока, яке не пройшло достатньої термічної обробки. Захворювання має певну сезонність, пік припадає на весняно-літній період, коли кліщі найактивніші, тож батькам варто бути гранично уважними, відвідуючи з дітьми лісові зони з масивною рослинністю в цю пору року. Інкубаційний період у середньому 7-10 днів, у деяких випадках, може досягати 1 місяця. Перебіг і наслідки захворювання у дітей можуть бути найрізноманітніші – від летального результату до повного одужання.
Розрізняють такі форми кліщового енцефаліту:
менінгеальна (проявляється серозним запаленням оболонок головного мозку);
поліомієлітична (наявність парезів м’язів кінцівок, тулуба, шиї);
поліоенцефаломієлітична (ураження спинного та головного мозку);
атипова (характеризується наявністю загальноінфекційних проявів);
безсимптомна (без клінічних проявів, на підставі лабораторних обстежень).
Основні симптоми у малюка, які будуть сигналом для звернення до лікаря:
слабкість;
м’язовий біль;
порушення чутливості шкіри;
підйом температури тіла до 40 градусів;
сильний головний біль;
почервоніння обличчя та слизових оболонок;
нудота, блювання;
ознаки психомоторного збудження;
судоми;
втрата свідомості;
параліч м’язів;
кома.
Діагноз “Кліщовий енцефаліт” підтверджується на підставі збору попереднього анамнезу, враховуючи сезон звернення, скарги хворого. До лабораторних методів діагностики належить серологічне та вірусологічне обстеження. Матеріалом для досліджень слугує кров і спинномозкова рідина хворого. РН, РТГА і РСК дає можливість виявити специфічні антитіла до вірусу кліщового енцефаліту в лікворі та крові. З метою діагностики використовують КТ і МРТ.
Лікування всіх дітей з укусами кліщів в анамнезі, у разі прояву вищевказаних симптомів, включає обов’язкову госпіталізацію. Постільний режим, постійний медичний контроль. У перші кілька днів хвороби вводиться людський імуноглобулін, а також неспецифічна противірусна терапія. Далі, симптоматична терапія, спрямована на усунення судом, зменшення інтоксикації, усунення набряку головного мозку. За наявності паралічів використовують імуностимулятори, вітаміни групи В, нейрометаболіти, ЛФК, масажі. Після одужання дитина 1 раз на 3 місяці має відвідувати невролога. За гарного самопочуття і повного відновлення роботи уражених органів через 2 роки диспансерний облік буде знято. Для того щоб уберегти своїх чад від підступного захворювання, батькам необхідно знати основні заходи профілактики кліщового енцефаліту, до яких належать:
закритий, щільний одяг світлих тонів;
використання репелентів;
застосування акарицидів, які наносять на одяг і в разі потрапляння кліща, паралізують його;
заборона на відвідування місць дітьми з масивною рослинністю в період активності кліщів;
ретельний огляд усіх частин тіла після прогулянок у лісовій зоні;
активна та пасивна імунізація дітей;
кип’ятіння молока, перед вживанням у їжу.
Дотримання елементарних профілактичних заходів та увага з боку батьків – запорука здоров’я Ваших дітей у майбутньому!